Розділ з книги "Світ художньої літератури". — К., 1987. — С. 102-142.
У процесі багатовікового розвитку художньої літератури виробилися загальнолітературні принципи використання образів живої і неживої природи для розкриття, характеристики, типізації образу людини. Це і є важливим аргументом, який підтверджує правильність думки, що як людинознавство мистецтво не цурається всього того, з чим має справу людина, і лише тому та для того, щоб висвітлити, у всій повноті розкрити творчо-виробниче, душевне і духовне життя людини.